«О тактических топорах в реальной жизни…»

Вітаємо шановні читачі із Новим Роком та Різдвом Христовим !

Стаття нашого блогу на сьогодні буде присвячена тактичним сокирам та їх перевагам на рівні із іншою зброєю, а також тому, як ефективніше її застосовувати.

«Насправді, скільки живу, стільки й стикаюся з думкою про те, що холодна зброя в умовах сучасної війни для бойового застосування непридатна. Це марна іграшка. Однозначної думки з цього приводу немає. Звісно для звичайного солдата, ніж в армії - це предмет господарського призначення. Та й в масі своїй для "незвичайних" солдат, останнім часом, теж. Ножі витісняються безшумною зброєю, та й імовірність близького контакту з противником, згідно з твердженнями військових експертів, в нинішніх умовах прямує до нуля.

Однак, військові експерти - військовими експертами, а фахівці всіх країн уперто продовжують тренувати ножовий бій, шукають собі інструкторів і вчителів, вдосконалюють техніку і самі ножі. Вигадують нові конфігурації, техніки, системи. Мабуть щось вони таке знають, чого не знають військові експерти.

В розділ бойової холодної зброї входять і тактичні томагавки. І хоча за своїм основним призначенням, це елемент комплекту Entry Tool, ніхто не заважає нам думати про приємне. Ясна річ, що мову про повноцінний спаринг "на сокирах" ніхто не веде. Ситуації типу тієї що ми могли бачити в "Борони нас від Лукавого", це прояви ідіотизму окремо взятих громадян. Вписувати їх в систему не бачу сенсу.

Так що "топірець" - це інструмент "прихованого впливу" на противника.

Тобто працювати їм зручно в тих місцях, де принциповою є тиша і (що його вигідно відрізняє від ножа) висока пробивна здатність. Своїм "зубом" томагавк здатний пробивати каски і бронежилети, не кажучи вже про протиосколкові коміри, та інше легке спорядження. Тобто в тих ситуаціях, де ніж має всі шанси на зіткнення з випадковістю, сокира як раз такі шанси і ймовірності зводить до мінімуму.

Ясна річ, що мова йде виключно про військове застосування топірця. Про те, що б тягати його з собою на громадянці, ніхто не говорить.

І тут криється дуже кумедний момент. Техніка роботи по людині в базі своєї мало чим відрізняється від звичайної рубки дерева (що чесно кажучи в черговий раз наштовхує на думку про спорідненість). Все інше, типу Kalihawk і фігурних піруетів, всього лише тренування навичок володіння агрегатом.

Основна робоча частина томагавка в бою - це звичайно ж шип. Ясна річ, що можна рубати і лезом, але з огляду на засоби індивідуального бронезахисту, ефективність може вас неприємно здивувати, причому здивування буде межувати з летальним результатом. Тому тільки шип.

Очевидним плюсом є те, що бронежилети без жорстких елементів для шипа тактичної сокири не являють взагалі ніяких проблем (при тестуванні шипом я весело пробивав багажник жигулів і штампував дошку, на яку він був покладений).
При наявності бронежилета з жорсткими елементами, потрібно підключати мозок, і бити туди, де жорсткої броні немає. Благо будь-яку тканину (кевлар, кордура, шкіра, та й в принципі будь-який арамід) шип пробиває на ура. Знову ж, не забуваємо про те, що при достатньому замаху і силі томагавк здатний проникнути крізь каску в святая святих противника - в мозок. Вражений в сіру речовину, опонент моментально втрачає здатність до розумової діяльності, і від печалі, викликаної цим фактом, стрімко втрачає волю до життя. І ось тут то і розкривається весь бойовий потенціал бойового томагавка.

Почнемо з того, що (на прикладі Чуркоруба) є три основних хвата, від яких ми власне і танцюємо в плані застосування та ефективності:
- За кінець рукояті,
- За середину рукояті,
- Під топорище.

При першому варіанті хвата, ми отримуємо максимальну потужність удару, і відповідно максимальну вражаючу здатність. Недолік тут тільки один - це хват для відкритого простору, коли є де замахнутися. І для "підготовленого удару", тобто з-за рогу, для зняття вартового.

Другий варіант більше підійде для замкнутих просторів. Сенсу тримати за середину в разі, коли навколо багато місця і можна не стримувати широту душі, немає. З недоліків ясна річ знижена пробивана здатність, і складність з підтягуванням "загарпуненного" противника до себе, і зусилля потрібно більше, і більше ймовірність того, що шип вискочить з тіла.

Але з іншого боку завжди є можливість залудити торцем рукояті противнику межи очі. До речі і для зняття вартового варіант теж схожий. Згадуючи недавнє бачене фото ФСКН-вської спецури (зі стирчачим з-за рогу неконтрольованим стволом), прихопили автомат заствол, і на короткому замасі засадили шип в горло, вивертаючи автомат.

Третій варіант - це теж для ближнього бою в замкнутих просторах, але це більше варіант і для "бою на прорив", коли ніколи розмахувати зброєю, і всі удари точкові і максимально точно спрямовані по ходу руху. А з огляду на те, що хват в даному випадку йде під саме топорище, є можливість після тичку підрізати противника лезом. Плюс, при цьому хваті зявляється можливість бити держаком (особливо це актуально для фуллтангових сокир), рухом "від ліктя", тобто по суті це удар ліктем на ходу, тільки замість ліктя (який може бути сильно помякшений одягом) опонентові прилітає руківям топірця. Ну а на зворотному русі після удару, можна виконати зачіп шипом з подальшим відкиданням "загарпуненного" в сторону.

І в принципі, топірець в даному випадку, чисто технічно, за принципом роботи більше схожий на класичну роботу короткою палицею (той же Чуркоруб на 5 см сантиметрів коротший ПР-К ), єдине що, з огляду на його двостороннє ураження, не вийде класти його на плече, для додання додаткового прискорення (я особисто так і не ризикнув).

Так само, є дуже кумедний варіант використання такого топірця, як звичайної палиці.

Для цього достатньо взяти його за топорище, пропустивши між середнім і безіменним пальцями руків’я. Виходить такий собі варіант тичкового утримання (по асоціації з тичковим ножем), який дозволяє орудувати сокирою як звичайним дубіналом, з допоміжною наявністю шипа на зовнішній або внутрішній стороні.»

(http://voenchel.ru/index.php?newsid=3138)

Таким чином, сокира і досі є цілком ефективною зброєю, яка диспонує унікальними перевагами на рівні з вогнепальною зброєю та тактичним ножем – не забувайте про це обираючи собі майбутнього бойового «супутника».
 

Тримайте ваші ножі і сокири гострими,

Ваша команда Білої Зброї !