Руків'я сучасного тактичного ножа - яке воно ? (продовження)

  Вітаємо, шановні читачі нашого блогу !

  Минулого разу ми зупинились на темі питання форм і функціональної ліквідності останніх для тактичних ножів і відповідних їм умов. Сьогодні ми публікуємо продовження статті Дітмара Поля на цю тематику, де він детально аналізує окремі форми і почергово пояснює їх переваги із залученням окремих екземплярів ножів:

  «Під час тактичного використання ножа в якості інструменту або зброї користувач змінює хват в залежності від ситуації і роду діяльності. Якщо ви хочете або вам необхідно колоти дрова або розрізати дуже міцний матеріал, що вимагає докладання великих зусиль, ви напевно візьмете рукоятку хватом, який відрізняється від того, який необхідний для нанесення колючого удару в цілях самооборони або для вчинення будь-якого іншого тактичного маневру.

Більшість фірм, які виробляють тактичні бойові ножі, прагнуть тому сконструювати рукоятку таким чином, щоб вона надавала якомога більше можливостей для різних видів хвата і по можливості підходила до анатомічної будови долоні.

Щоб краще розібратися в тому, якої форми повинна бути рукоятка, спочатку необхідно просто знати, як, власне, слід тримати ніж. З тактичної точки зору існують чотири основних хвата: молоточний хват, льодорубний хват, фехтувальний хват і реверсний хват.

Молоточний і льодорубний - найбільш природні види хвата, що використовуються людиною щодня під час роботи з ножем в якості інструменту в домашньому господарстві, у професії або під час відпочинку. Інакше справа йде з фехтувальним і реверсним хватами.

Вони виникли в результаті участі людини в сутичках на ножах і служать для того, щоб збільшити ефективність застосування клинка або зробити по можливості ефективний маневр в безпосередній близькості від противника. Ферберн і Епплгейт вже під час Другої світової війни були переконаними прихильниками цих тактичних видів хвату.

У своїх книгах з навчання рукопашному бою "Будь стійким" (Get Tough) і "Убий, або вбють тебе" вони дали точні рекомендації з приводу використання цих хватів. Рукоятка ножа "A-F" - точне втілення в життя цієї філософії. При фехтувальному хваті рукоятка розташована в долоні по діагоналі, причому великий палець лежить на її верхній частині, що дозволяє або збільшити силу різання в області вістря клинка, або, спираючись на зігнуті вперед краї хрестовини або на призначений для нього упор, направити клинок для удару.

Більш обємна середня частина рукоятки повністю заповнює долоню, що забезпечує надійність під час проведення маневру. Задня частина рукоятки трохи тонше для зручного обхвату її мізинцем. Оскільки "A-F" - це двосічний кинджал, то хват не грає ролі, так як в будь-якому випадку з обох сторін є леза.

Інакше працювати з ножами, що мають лезо тільки з одного боку. В цьому випадку необхідно простежити, щоб спочатку взяти ніж таким чином, щоб лезо було направлено точно вниз. На початку 90-х років в конструкцію рукоятки увійшов упор для великого пальця, що поліпшило фехтувальний хват стосовно однолезових ножів.

Великий палець розташований тепер не паралельно вказівного, а попереду. Мета, яку прагнули при цьому досягти - в тому, щоб краще контролювати рукою положення клинка, збільшити прикладену до нього силу. Типові приклади - моделі "Спекуор" (Specwar) і "Авіатор" (Aviator) фірми "Тімберленд" (Timberland), "Бак найтхок" (Buck Nighthawk) або MPT фірми "Мішн Найфс" (Mission Knives).

Напівкруглі поглиблення для пальців на рукоятці забезпечують більш стійке положення ножа під час маневру, проте слід зауважити, що їх кількість більше одного в області вказівного пальця обмежують можливості різних положень рукоятки.

Якщо, наприклад, людина хоче повернути ніж лезом вгору, рукоятка неприємно тисне на внутрішню сторону долоні. Крім того, досить складно встановити середній радіус поглиблень для різних розмірів руки і пальців: якщо він буде занадто великий або занадто малий, це незручно для хвату.

Якщо вдасться знайти принципове рішення тільки на користь одного хвата і якщо поглиблення добре підходять до долоні, то така рукоятка буде ідеальною для виконання грубих робіт. До перших представників такого типу рукояток відноситься рукоятка ножа "Модель 14 атак" (Model 14 Attack) фірми "Рендл", розроблена для американських морських піхотинців і вироблена в незмінному вигляді до сих пір.

У тесаків, використання яких вимагає більшого докладання зусиль, зручна рукоятка, що дозволяє впевнено тримати ніж в руці, відіграє вирішальну роль, причому навершя дозволяє ще міцніше тримати рукоятку в руці. З точки зору форми і функціональності добре сконструйовані рукоятки моделей "Курки" фірми "Колд Стіл", "Сматчет" фірми "Бекер", "Мачете" фірм "Колд Спешл One" (Cold Special Ops) або "Буссе бетл Містрес" (Busse Battle Mistress).

Можливості конструювання рукоятки у ножів зі статичним клинком в більшості випадків ширше, ніж у складних ножів, так як у останніх рукоятка повинна бути розрахована на те, щоб в ній міг розміститися клинок, крім того, повинна бути врахована виїмка для запобіжника клинка, причому ця виїмка з точки зору експлуатації повинна розташовуватися в певному місці.

Незважаючи на це, до рукояток складних ножів застосовні всі відомі види хвата, що знову-таки підтверджують конструкції сучасних фірм-виробників ножів. Такі моделі ножів, як SOCOM фірми "Мікро Тех", "Страйкер" (Stryker) фірми "Бенчмейд" або "Хорнет" фірми "Майстрі оф Діфенс" цілком можна тримати як фехтувальним, так і реверсним хватом. Те ж саме можна сказати про герберовський складний ніж "A-F" (майже ідентична копія цієї ж моделі зі статичним клинком), рукоятка якого вміщує двосічний клинок.

Форма рукоятки завжди повинна бути розрахована на певне застосування ножа. У тактичних бойових ножів, що застосовуються в неординарних умовах і ситуаціях, рукоятка повинна бути сконструйована так, щоб її можна було тримати як звичайним, так і бойовим хватом.

По-іншому йде справа з рукоятками ножів, які мають специфічні особливості застосування, як, наприклад, тесаки - їм фехтувальний хват просто не потрібен. Загальною вимогою до обох типів ножів є наявність отворів на кінці рукоятки, призначених для кріплення ремінця.

Тут, правда, думки розходяться в тому, дуже він необхідний чи ні. Фірми-виробники повинні, однак, в будь-якому випадку надати можливість самому покупцеві вирішувати питання про те, з якою рукояткою ніж йому вибрати.» (http://kombat.com.ua/knifes/knife34.html)

Як влучно зауважує німецький спеціаліст, руків’я ножа має відповідати його функціональному призначення, однак слід і не забувати про те, чи відповідає форма особисто Вам (Вашій руці) – майте це на увазі обираючи черговий ніж.

Тримайте Ваші ножі гострими,

Ваша команда Білої Зброї !