Тактичний томагавк - від індіанців до рейнджерів армії США.

«У даній статті ми поговоримо про зброю вкрай незвичну для блідолицих побратимів. Маючи величезну історію, даний вид холодної зброї так і залишається родзинкою, що поставляється у війська невеликими партіями. Але це незвичайна зброя - тактичний томагавк. Так, так, не дивуйтеся, це не помилка, саме тактичний томагавк. Сьогодні він все більше підкорює серця військових як зручна і практична зброя для ближнього бою.

Саме слово Томагавк походить від англійського слова tomahawk - це холодна зброя, що використовується індіанцями Північної Америки. Спочатку томагавком називали бойові дубинки і палиці, і тільки пізніше назва поширилася на легкі металеві топірці, що мають пряме руків’я. Томагавки перший час виготовляли і завозили навіть з Європи, використовуючи їх для обміну на провіант у корінного населення Америки.

Довгий час про цю зброю не згадували, вважаючи її відсталою і не ефективною, проте певний боєць Пітер ЛаГана (Peter LaGana) істинний нащадок індіанців племені Мохаук, переконав світ в зворотньому. Колишній боєць морської піхоти, він брав участь у Другій світовій війні. Після закінчення війни викладав рукопашний бій. Однак викладав, крім прийомів боротьби без зброї, ще й роботу томагавком. Відомості про це дійшли до вищого начальства, в результаті чого взимку 1965 року його викликали в Пентагон для демонстрації потенціалу цієї зброї.

«Самі томагавки, навіть після виконання величезної історичної ролі під час не однієї сотні бойових зіткнень між індіанцями і колоністами, були застосовані солдатами американської армії в значних кількостях за часів війни у ​​Вєтнамі в період з 1966-1975 роки і здобули славу незамінного для бійця інструменту і зброї».

Незважаючи на успішний виступ, бій з томагавком не включили в офіційну програму підготовки військових армії США. Але Пітер ЛаГана вже загорівся ідеєю армійського томагавка і не хотів відступати. Через кілька місяців він виготовив власний томагавк, що має головну частину особливої ​​форми, що значно підвищує бойові можливості зброї.

Клинок томагавка ЛаГана на обуху мав максимально загострену форму і міг пробити кевларовий шолом або легкий бронежилет (що для ножа, на жаль, було недоступно). А завдяки високій проникаючій здатності укупі з вагою, томагавк наносив серйозні пошкодження, навіть якщо удар наносився від ліктя, без вкладення в удар маси тіла. Отже, його можна було використовувати у вузьких проходах і заростях, де у бійця просто не було місця для замаху.

Цікаво, що пять із семи граней гострої частини томагавка ЛаГана були заточені, тому удар томагавком по будь-якій траекторії наносив рану противнику. Але найдивнішим в цій сокирі був її баланс. Сам Пітер спокійно метав будь-який гострий предмет так, щоб той встромлявся, але що було робити не підготовленому бійцю?

Пітер ЛаГана пропонував метати свій томагавк непідготовленим людям, в основному жінкам і дітям. В результаті було зроблено в цілому 870 кидків з відстані від 4,5 до 6 метрів. Обробивши дані і зробивши розрахунки, були знайдені ті пропорції і вага, які забезпечували практично будь-якій людині успішне потрапляння на такий дистанції навіть без спеціального тренування.

Сокира вийшла настільки вдалою, що попит на нього в сотні разів перевищував пропозицію. Тому ЛаГана відкрив власну компанію «American Tomahawk Company», яка 16 квітня 1966 року випустила перший серійний зразок бойової сокири. Тепер ЛаГана запропонував томагавк морським піхотинцям, і 3 жовтня 1966 на військовій базі в Квантіко, штат Вірджинія, він провів найбільш реалістичну демонстрацію можливостей нового томагавка, з коли-небудь проведених в збройних силах США.

Перший тест полягав у протистоянні двох морських піхотинців, яких озброїли гвинтівками з багнетами. ЛаГана наполіг, що б з багнетів зняли захисні піхви. Через хвилину він обеззброїв обох нападників, хоча і отримав поріз правої руки, однак все одно продовжив демонстрацію. Далі ЛаГана обеззброював бійців з мачете, а в третьому тесті легко переміг нападника з ножем. Демонструвалася можливість рубляих властивостей томагавка на манекенах.

На завершення тестів він показав наскільки легко і ефективно метати томагавк, в тому числі і по рухомому противнику, для цього його кращий друг Кон Новак начепив на груди деревяний щит. По завершенню тестів все вісімнадцять представників морської піхоти, що входили до комісії, купили собі томагавк. Але відповідь командування морською піхотою США була наступною: «Для того щоб томагавк був прийнятий на озброєння необхідно, щоб він замінив собою один або кілька елементів з індивідуального комплекту спорядження морського піхотинця, тому дана зброя не буде прийнятою на озброєння…».

http://army-news.ru/2014/01/armejskij-takticheskij-tomagavk/

Далі буде !